МОВА – ДУША НАРОДУ
9 листопада українська громада відзначає велике духовне свято — День української писемності і мови, що яскраво засвідчує багатолітній тернистий шлях рідного слова і його безсмертних творців. Мова — це велике національне надбання, коштовний скарб, це пісня душі, покладена на слова. У ній досвід, мрії і сподівання мільйонів-людей, об'єднаних в єдине ціле — народ.
Багатство мови зберігається у незліченній кількості чудових українських пісень, у думах і казках, у творах письменників, у живій розмовній мові. Наше завдання — берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити. І хоч наша мова зазнала гоніння, переслідування, зараз вона живе, квітне і вдосконалюється. Любімо і бережімо її.Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де. В іншому разі вона стане виключно «солов’їною».
7жовтня, напередодні Дня української писемності та мови, в читальному залі бібліотеки відбулося свято рідної мови. На захід були запрошені студенти першого курсу груп РПЗ-17 та ОВ-17. Розпочали свято ведучі - бібліотекари Цапенко В.А. і Алфьорова Т.І. словами про Нестора Літописця, про історію виникнення свята та проблеми з вивченням и вживанням нашої рідної мови.
