Facebook

FB

Вхід на сайт

Архів новин

  • 2017 (37)
  • 2016 (40)
  • 2015 (34)
  • 2014 (20)
  • 2013 (37)
  • 2012 (51)
  • 2011 (73)
  • СТЕЖИНКАМИ ЗИМОВИХ СВЯТ

     Чи знаємо наші обряди і звичаї,

     Чи їх затьмарили канони чужі?

                                                        Д.Білоус

    Звичаї та обряди – найдавніші форми духовної культури народу. Звичаї – повсякденні та усталені правила поведінки, що склалися історично, на основі людських стосунків, внаслідок багатократного здійснення одних і тих же дій та усвідомлення їх суспільної значущості. Проте українські звичаї дуже відрізняються від звичаїв сусідніх народів. Вони, як неписані закони, народжуються разом з народом і передаються з покоління в покоління, тобто стають традиційними і допомагають не тільки зберегти національну своєрідність, а й самовідновитися. Згадаймо слова Тараса Шевченка:

                  Чи ти рано до схід-сонця

                  Богу не молилась?

                  Чи ти діточок непевних

                  Звичаю не вчила?

    Саме про календарно – обрядові дійства зимового циклу піде наша мова сьогодні. Українці належать до тих націй у Європі, чия обрядовість є однією з найдавніших і найбагатших. Дехто із сучасних українців навіть не уявляє, що святкування традиційних новорічних свят – це в першу чергу ритуальне дійство, яке походить ще з язичницьких часів. Коли сідаємо за святковий стіл, вітаємо рідних з якимось зимовим святом, ми тим самим вшановуємо наших пращурів, повторюючи давні ритуали.

     

    Виховувати почуття гордості та поваги за свій народ, прагнення, цікавитися  та збагачувати свої знання з даної теми, черпати народну  мудрість, щоб  передати майбутньому поколінню - ось основна  мета проведення народознавчої години «Зимові народні свята,обряди та вірування українців», яка відбулася13 грудня  в читальному залі бібліотеки.

    Гостями народознавчого заходу у бібліотеці були студенти  1 курсу технікуму. Студенти із зацікавленням слухали інформацію бібліотекарів технікуму Цапенко В.А. і Алфьорова Т.І. про зимові народні і релігійні свята.        

    001002

    Перше свято із зимового циклу - Це Введення, християнське свято, що знаменувало собою початок зимового циклу обрядовості. У народі казали: «Введення прийде, свят наведе». Відзначають його 4 грудня. І дійсно, після Введення йшла ціла низка дуже популярних в народі свят: Катерини, Андрія, Варвари, Сави і Миколи, Ганни і нарешті Різдво, Новий рік, Водохрещі.

    Щедрик – ведрик, дай вареник,

    Грудочку кашки, кільце ковбаски.

    Винесіть книш, бо впусти в хату миш.

    Винесіть ковбасу, бо всю хату рознесу!

    Величаю вас з цею щедрівкою,

    Бог з щастям і здоровям! А ми щедрівники, та позчиняймо шапочки, та крикнем – подай, Боже!

    Ось з такими колядками та щедрівками познайомилися гості заходу, переглянули відео і презентацію про те, як відзначаються народні свята  у різних куточках нашої країни.

    У ході розповіді відбувалась вікторина за участю студентів

    003004

    Запитання були цікавими і складними, але студенти з честю справилися з завданням. Дуже сподобалися учасникам свята щедрівки і колядки. «Ще́дрик» — одна з найпопулярніших обробок Миколи Леонтовича, знана не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «колядка дзвонів». Отже, студенти дізналися багато нового про наші народні звичаї та обряди.

    Кажуть історія - це вічність, а його культура - це той великий скарб, національне надбання, що передається від покоління до покоління, примножується, збагачується. Вивчення історії рідного краю, популяризація традицій, культурних цінностей, надбаних народом протягом століть - одне з найголовніших завдань у бібліотеці. Бо саме бібліотека - осередок збереження національної культури, народних традицій і звичаїв.

    Зимові свята дуже цікаві. В них багато обрядів, які нам потрібно передати наступному поколінню.
    Ми часто чуємо: “Традиції вимирають.” Але чи не є виною в цім ми самі? Чи може ми за своєю щоденною працею приділяємо менше уваги тим цінностям – обрядам та звичаям, які передалися від бабусі до онуків. Вони зуміли пронести крізь простір часу, аж до нас, щоб ми не загубили, а передали наступному поколінню. Тому бережім свої традиції і обряди і передаваймо цей скарб майбутньому поколінню.

    Додати коментар


    Захисний код
    Оновити