


Заснування Дружківки та навколишніх поселень
Які ж корінні українські села нашого краю!
Краєзнавча збірка "Відома і невідома Олексієво-Дружківка"
![]() | [ ] | 6700 kB | 268 Downloads |
![]() | [ ] | 1111 kB | 1739 Downloads |
Путівка до Вінниці розіграна
З 23 по 25 жовтня 2018 року в м. Слов’янськ, у спортивній залі комунального позашкільного навчального закладу «Міська комплексна дитячо-юнацька спортивна школа» (Панченко І.Ю.) відбулись обласні фінальні змагання - І етапу Спортивних ігор України з футзалу серед студентів ЗВО І-ІІ рівнів акредитації Донецької області.
Офіційну церемонію відкриття провів заступник начальника Донецького обласного відділення (філії) КФВС МОН України, головний суддя змагань Максим Крилевський. Відкриваючи спортивне свято він щиро побажав учасникам цікавої гри та чесного суддівства у боротьбі за нові футзальні трофеї.
Студенти шести навчальних закладів виборювали право взяти участь у Всеукраїнських змаганнях на Вінниччині. Напружені цікаві моменти траплялися на полі під час ігор усіх команд. Спортсмени показали гарний рівень фізичної і тактичної підготовки.
Більш вдалими сьогодні були спортсмени Дружківського технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (директор Баштовий В.П.), які посли перше місце, другими стали студенти Слов’янського енергобудівного технікуму ( директор Горозій М.І.). В сутичці за третє місце перемогу вибороли вихованці Краматорського машинобудівного технікуму Донбаської державної машинобудівної академії (директор Макуха О.М.). Головна суддівська колегія визначила кращих спортсменів у номінаціях: кращий воротар – Сидоренко Юрій (Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії), кращий захисник – Федорцов Микита (Краматорський машинобудівний технікум Донбаської державної машинобудівної академії), кращий нападник – Істомін Денис (Слов’янський енергобудівний технікум), кращий гравець – Варванський Кирило (Дружківський технікум Донбаської державної машинобудівної академії).
Донецьке обласне відділення (філія) КФВС МОН України вітає переможців, та висловлює подяку тренерам за гідну підготовку спортсменів до змагань.
Як "москалі" до "бандерівців" їздили -3
Світлана Крьока
Потяг «Київ-Костянтинівка» мчить на схід. Мирно постукують колеса, а за вікном змінюються міста і села нашої країни. На сусідніх полицях посапують мої вихованці, а мені чомусь не спиться. Майже тиждень ми подорожували Україною і трішки скучили за рідною домівкою. В голові крутяться слова пісні групи «Земляне»: «Хорошо, что есть на свете это счастье — путь домой». На небі з’являється рожеве сяйво, бо скоро світанок. І через деякий час наше розжарене і життєдайне світило піднімається на горизонті. Час підійматися і нам, бо скоро Слов’янськ.
Починаю збиратися, іду вмиватися і привожу себе до ладу, бо на пероні в Дружківці мене чекає коханий чоловік. Потихеньку піднімаю своїх студентів. На диво, вони швидко підхоплюються і зовсім не бажають снідати. А потяг уже зупинився в Краматорську.
Пенсійні «туристи» з ДНР цікавляться у мене: «А какая это станция?» Звісно відповідаю їм українською. Їх обличчя застигають трошки злим виразом. Шкода цих людей пенсійного віку.
Powerd by Bloogie